Медовий Спас: як відрізнити дикий мед від того, що з пасіки
В Україні налічується понад 400 тисяч пасічників. В середньому один українець споживає приблизно 1,1 кілограм меду. Щороку на експорт наші пасічники відправляють від 38 до 60 тисяч тон. Щоправда, мед буває діже різним.
Що таке бортний (дикий) мед та чим від відрізняється від звичайного, у свято Медового Спаса розповідає 24 канал.
До теми: Маковий, Яблучний і Горіховий: як святкують в Україні три серпневі Спаси
В Україні останні роки налічується від 400 до 500 тисяч бджолярів. Загалом 97,7-98,2% меду – це продукція приватних господарств, лише 2,3-1,8% – сільськогосподарських підприємств. У одного пасічника в середньому налічується 50-100 бджолосімей. Щоправда, останні роки спостерігається позитивна тенденція: молоді пасічники збільшують свої господарства до понад 300 бджолосімей. Є на теренах нашої країни й такі бджолярі, які займають видобутком дикого меду. Понад сто родин у селах Рівненської та Житомирської областей та два сімейства на Київщині займаються бортництвом – видобутком дикого меду. Цій традиції понад 1500 років.
Що таке бортництво?
Ця назва походить від слова "борть". Так називається видовбана в стовбурі живого дерева камера, схожа на природне дупло, де селиться бджолиний рій.Дикі медоносні бджоли збереглися до наших часів лише завдяки зусиллям бортників. У наш час великі дуплисті дерева, придатні для заселення ними, у поліських лісах майже відсутні. Бортьові бджоли є необхідним елементом лісових екосистем, вони відіграють велику роль у її житті, запилюючи рослини, тож ми докладаємо зусиль заради їхнього збереження,
– каже куратор Національного проєкту "Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі", що реалізується за підтримки Українського культурного фонду Влада Литовченко.
Смачний бортний мед / Фото Вишгородського історико-культурного заповідника
Відмінності бортного меду від пасічного:
- Такий мед терпкіший, духмяніший і насиченіший, ніж з вулика, адже настояний на дикорослих квітах лісів і лугів. Борті чіпляють у гущі лісу на висоті від 4 до 15 метрів. Завдяки чому бджоли збирають мед від перших цвітінь до пізніх квітів.
- Цей вид меду дорогий і дефіцитний, оскільки його мало виробляється. Якщо з вулика пасічник може взяти до 35 кілограмів меду за сезон, то з борті – лише 5-7, зрідка до 10.
- Смакові якості дикого меду суттєво відрізняється від того, що дають бджоли з присадибних пасік. Адже, сучасні технології дозволяють використовувати для вулика штучну вощину, яка містить парафін – певна частина якого потрапляє в продукт. В бортному меді зберігаються властивості майже всіх продуктів бджільництва.
Цікаво: Медовий Спас 2020: що можна і не можна робити на свято Маковія
- У бортного меду складніший та цікавіший смак, який розкривається не одразу. Це завдяки тому, що в бортях самі бджоли вибудовують стільники, завдяки чому в дикий мед потрапляє велика кількість корисних побічних продуктів бджільництва: маточне молочко, речовини, притаманні рослинам, з яких збирався пилок, корисні елементи з воску та прополісу, нектар.
- Бортний мед складно придбати. Його добувають у невеликій кількості, переважно для власного вжитку, або на подарунок. Літр такого меду коштує від 250 гривень, тоді як соняшниковий можна придбати й за 75 гривень.
З бортного меду наші пращури варили міцні меди до свят і медовий квас, ситу (водний розчин меду) для повсякденного вжитку. Продукти бортництва широко використовувалися у народній медицині і мають великі перспективи у сучасній фармакології,
– зазначає провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ, Галина Бондаренко.
2018 року бортництво як традиційний промисел було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.