У межах міжнародної акції "16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства" пропонуємо розібратися, яка поведінка партнера або партнерки у стосунках має викликати стурбованість та стати приводом для розмови.
До теми Як зберегти стосунки, якщо чоловік на війні: важливі поради психолога
"Жінка має..."
Вже давно час визнати, що гендер та стать не повинні впливати на розподіл відповідальності та обов'язків. Жінка не має побутово, психологічно чи сексуально обслуговувати свого партнера. Однак тут важливо наголосити – якщо ви любите готувати та прибирати і це приносить вам задоволення, тоді це зовсім інша справа.
Якщо ж партнер постійно нагадує, що це ваш обов'язок – це вже віра у стереотипні гендерні ролі, яка не призводить ні до чого хорошого.
Окремо варто наголосити на шкідливості стереотипу, згідно з яким жінка у стосунках має задовольняти сексуальні бажання партнера за першим покликом. Насправді ж, секс має відбуватися за активною згодою обох сторін, бути прийнятним та бажаним. Якщо ж будь-які дії сексуального характеру відбуваються без вашої згоди, партнер використовує маніпуляції, алкоголь чи інші методи отримати бажане – це насильство.
"Ти маєш негайно зробити це!"
Гармонійні стосунки роблять нас сильнішими, оскільки кожен з партнерів знається у якійсь сфері життя, а тому може підтримати порадою чи запропонувати допомогу. Але якщо партнер або партнерка дає вказівки у наказовому тоні, ображається при виборі іншого способу вирішення питання, або прямим текстом ставить під сумнів вашу спроможність розібратися самостійно – це одна з ознак психологічного насильства.
Межа між турботою та аб'юзом справді є досить тонкою, і побачити червоні прапорці буває не так і просто. Але якою б не була ситуація, кожна людина має право самостійно схвалювати рішення та керувати своїм життям. Якщо ви відчуваєте, що вас знецінюють, а обрані вами рішення постійно ставлять під сумнів, висміюють та нав'язують інші опції – саме час задуматися.
Як розпізнати прояви насильства у стосунках / Фото Andres Ayrton, Pexels
"Не спілкуйся з ними"
Розповсюдженим проявом психологічного насильства є заборона або обмеження спілкування з іншими людьми. Звісно, хтось з ваших друзів може бути неприємним вашій коханій людині, і вона має право відмовитися від комунікації з ними.
Але намагання обмежити ваше спілкування має зовсім інше підґрунтя. Це і нездатність довіряти, і спроба контролю.
Партнер-кривдник не хоче, щоб ви обговорювали свої стосунки з іншими людьми, адже зі сторони людина швидше побачить неправомірні дії і може підштовхнути вас до розірвання цих стосунків.
"Навіщо тобі працювати?"
Пропозиція піти зі стресової роботи, присвятити весь свій час власним забаганкам або підтриманню домашнього затишку може бути вельми привабливою. Але погоджуватися на неї варто лише у перевірених стосунках та при повній впевненості у намірах коханої людини.
Нерідко бажання утримувати партнерку чи партнера є прихованим економічним насильством, адже повна фінансова залежність однієї людини від іншої дає чималу владу. Також кривдник може протестувати й проти бажання партнерки здобути додаткову освіту, аби краще заробляти та просуватися кар'єрними сходами. Будь-які спроби впливу на ваш професійний розвиток чи фінансовий стан є величезними червоними прапорцями.
"Ще раз так зробиш – і я тебе вдарю"
Не важливо, як проявляється агресія (словесно, жбурлянням предметів чи трощінням меблів) та на кого вона спрямована. Подібні вчинки свідчать про нездатність людини опановувати власні емоції та проявляти їх екологічно.
Якщо ж партнер або партнерка прямим текстом погрожує фізичним насильством, варто йти від такої людини якомога швидше. Озвучені погрози, як правило, рано чи пізно перетворюються у реальні дії. Жодні ваші слова та вчинки не зможуть цьому зарадити, оскільки кривдник завжди знайде причину для свого виправдання.
Звертайте увагу на "червоні прапорці" / Фото Mikhail Nilov, Pexels
"Де ти була/був? Ти мені брешеш!"
Ревнощі та спроби контролю спершу можуть здаватися навіть милими. У період закоханості ми схильні "розчинятися" у житті іншої людини, намагаючись проводити разом якомога більше часу й інколи забуваючи про власні інтереси чи бажання.
Така поведінка може бути несвідомою та зумовленою болючим попереднім досвідом, тому якщо партнер відкритий до діалогу і вам вдається розставити особисті кордони – все окей. Якщо ж розмови не дають результатів, а спроби контролювати кожну хвилину вашого життя продовжуються, варто задуматися. Здорові стосунки ніколи не будуються на знеціненні потреб іншої людини та відсутності довіри.
Що робити, якщо ви помітили "червоні прапорці" у ваших стосунках?
Якщо ви помічаєте тривожні дзвіночки у спілкуванні, різку зміну у настроях та поведінці партнера – варто поговорити. В усіх бувають стресові періоди, труднощі з тлумаченням емоцій чи потреб інших, болючий та травматичний досвід. У такому випадку людина спробує пояснити свою поведінку, перепросити та домовитися про вирішення проблеми. Втім, не втрачайте пильність: у токсичних стосунках партнер буде чуйним та дбайливим, але продовжуватиме діяти як і раніше.
Якщо ж розмови не допомагають, варто зробити усе можливе, аби розірвати ці стосунки. Це може бути непросто, особливо якщо ви маєте спільне майно, дітей, або ж сильно закохані і вірите, що скоро це припиниться. На жаль, насильницька поведінка з часом лише посилюється, тому чим довше ви перебуваєте у цих стосунках – тим більше наражаєте себе на небезпеку.
Першим кроком буде зателефонувати на гарячу лінію з питань запобігання та протидії домашньому насильству – 116 123. Ви можете поговорити з фахівцем про "червоні прапорці", які ви помітили, і про те, на що вони можуть вказувати. Ви можете розробити план безпеки, якщо ви готові вийти зі стосунків, або обговорити можливий прихисток на випадок надзвичайної ситуації. Ви також можете знайти групи підтримки, проконсультуватись у психологів чи юристів, або скористатись іншими сервісами допомоги, що допоможуть вийти з ситуації.
Скільки б часу не пройшло – звернутися по допомогу ніколи не пізно. А якщо ви все ще сумніваєтеся, чи маєте справу із насильством – радимо пройти короткий тест на сайті інформаційної кампанії "Розірви коло".
Інформаційна кампанія "Розірви коло" реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, в межах програми з протидії та запобігання домашнього та/і гендерно зумовленого насильства, за підтримки урядів Великої Британії та Канади.