"Ліга справедливості": як вижити без Супермена?

Слово, яке найбільше асоціюється з давноочікуваною прем'єрою "Ліги" – компроміс. Ми бачимо, як творці кіногероїв DC намагаються зробити висновки після помилок попередніх стрічок і сподобатись глядачеві. Виглядає це трохи жалюгідно – "Дивіться, ми теж можемо робити кіно, як у Marvel. Любіть нас!". Прив’язка до "марвелівського" стилю та спроби зняти не менш успішний фільм про збірну супергероїв сприймаються як визнання першості конкурента. І хоч герої DC стали жвавіші та більше жартують, стає навіть трішки шкода, що похмурий кіновсесвіт втрачає свої оригінальні депресивні нотки, а з ними і свою унікальність. Зрештою, не бійтесь, фірмовий пафос і морок Зака Снайдера в фільмі залишився і більш ніж помітний. При цьому Аквамен нагадує Тора, Флеш за манерами – чисто марвелівський Спайдермен, а у Кіборга проглядається схожість з Залізною людиною, хоча про першого ми дізнаємось надто мало, аби робити висновки.

Також у кіно: "Тор: Рагнарок" – третя і найкраща частина пригод скандинавського бога

Але давайте відійдемо від спірних порівнянь із Marvel та глянемо на "Лігу справедливості" з точки зору її місця серед кінострічок DC. Після "Диво-жінки", яка дала позитивний ривок у всесвіті екранізацій героїв DC, від "Ліги" мимоволі очікувалось продовження позитивної тенденції. Та цього не трапилось. Збірна супергероїв виглядає значно гірше за стенделоун фільм про амазонку.

"Ліга справедливості" однозначно постраждала від виробничого пекла, яке довелось пройти до прем’єри. В процесі роботи над фільмом змінився режисер та загальний тон розповіді, хронометрах скоротився із трьох до двох годин, а багато сцен були в результаті перезняті чи дозняті. Над "Лігою" ніби попрацював монтажний маніяк, який пошматував кіно із максимальним ентузіазмом. В результаті при спробах сподобатись кіно все одно зіштовхнулось із лавиною негативу від критиків.

Події фільму дуже передбачувані, а головний поганець – ще та банальщина. Супермен помер і тепер нікому захищати планету від всяких негідників з поганими намірами. Степовий Вовк (щось не так із цією кличкою) в рогатому шоломі, мета якого нищити все і всіх, наплодив крилатих демонів і збирає материнські скриньки (такі собі суперкубики), які складаються в купку і можуть організувати на Землі пекло, комфортне виключно для нечисті. Бетмен відчуває, що пахне смаженим, і збирає команду тих, хто міг би захищати Землю замість Кларка Кента. Серед них вже відомі нам кіногерої, як то сам Бетмен чи Диво-жінка, і новенькі – Аквамен, Кіборг і Флеш. Про Аквамена без знання коміксів відомо мало, а з "Ліги" ми хіба що знаємо, що він всюди ходить з великою виделкою, любить прибухнути і має проблеми з покійною мамою, яка покинула його ще маленьким. Кіборг, у свою чергу, злиться на тата, який трохи його вдосконалив і побоюється сили, яка живе в його тілі. Флеш – експресивний жартівник, не такий крутий як решта у команді, але потрібний щоб розрядити обстановку – у прямому та переносному значенні. І з батьком він ніби дружить, хоч той і сидить у в’язниці.

Хотілося б дізнатись більше про новачків серед команди творців справедливості. Скоро світ побачить сольний фільм про Аквамена, Кіборгу теж планують зробити повноцінне представлення, а от Флеш можливо обмежиться сольним серіалом. У будь-якому випадку, на даному етапі ці герої кіноглядачам знайомі мало і "Ліга справедливості" не сильно розкриває їхню натуру.

Незважаючи на холодну зустріч критиками, "Ліга справедливості" значно тепліше приймається середньостатистичним глядачем. Це блокбастер, від якого варто очікувати бійок, пафосних геройських поглядів на фоні розрухи, багато спецефектів і мало логіки. На даний момент у прокаті немає кращого та гучнішого фільму, тож як мінімум тому на "Лігу" йти варто. Не все так погано із цим кіно, як можуть описувати критики. Але, на жаль, нічого особливого у ньому також немає.

Також у кіно: Вбивство у "Східному експресі": суперечлива екранізація пригод Еркюля Пуаро