Пандемія коронавірусу змусила відмовитися від звичного способу життя, залишатися вдома та переоцінити все те, що є в нашому житті. Напевно, якби не карантин, то ми б ніколи не дізналися, як важко прожити декілька місяців без друзів, прогулянок парком та посиденьками на терасі улюбленого ресторану. Знаменитостей самоізоляція також не минула. Усі сумують за колишнім ритмом життя. Однією із зірок, які поділилися своїми думками щодо нинішньої ситуації, є Катерина Кухар. Вона опублікувала на особистій сторінці в інстаграмі допис, який буде близький кожному.

Читайте також: Донька Катерини Кухар приголомшила гнучкістю: вражаюче фото

Танцівниця поділилася ніжною світлиною, на якій позує у легкій мереживній сукні білого кольору разом із чоловіком Олександром Стояновим. У дописі під фото вона описала три фази карантину, які вже відчули на собі українці.

Перша фаза – шок

Балерина зазначила, що в цей час не можна було повірити в те, що життя ніби завмирає, стрілки годинника зупиняються, звичний спосіб життя розчиняється в реальності, всі гастролі до початку осені розсипаються, як картковий будинок.

Ти не розумієш, що буде завтра. Усвідомлюєш, що із найбільш необхідного потрібно терміново придбати. На зміну звичним речам приходять тренди пандемії: маски, рукавиці, антисептики, гречка. Коли не можеш купити речі першої необхідності, здається, що кінець світу зовсім близько,
– розповіла Катерина.

Друга фаза – паніка і параноя

"Хвилювання за рідних не дозволяє спокійно спати. Похід в магазин нагадує дорогу на Голгофу. Коли приходиш додому, не розумієш, як до всього доторкнутися і продезінфікувати, "хвора" фантазія усюди малює дотики чужих рук. Ти безкінечно миєш все, що бачиш, а що не можеш добре вимити, до міліметра обробляєш антисептиком. Від цього повільно сходиш з глузду, а руки стають схожими на наждачний папір", – написала Кухар.

Третя фаза – апатія, втома і прийняття ситуації

Вони поступово стають частиною життя кожного з нас. Ми сумуємо за звичним способом життя, за друзями та близькими. Їх хочеться обняти, побачити їхні очі, доторкнутися, просто разом випити бокал вина. Здавалося б, це звичайні речі, проте наразі для багатьох вони є лише мрією. Зараз ми ніби живемо на іншій планеті і невідомо, коли повернеться все те, що було колись. Та й чи взагалі повернеться.

Напевно, після карантину світ ніколи не буде таким, як раніше. У нас змінилися цінності, світогляд, відбувся переворот у свідомості. Та лише одне питання турбує усіх. Але на нього ніхто не має відповіді. Що нас чекає далі? Чи побачимо ми цього року море? Чи підуть наші діти у вересні в школу і чи відкриють театри? Майбутнє поки невідомо і все, що залишається – старатися жити моментом та нічого не пропускати,
– наголосила Катерина.