Кардиган, тренч і бомбер: елементи одягу, які прийшли до нас з армійського гардероба

Мода існує навіть у війну. До прикладу, ми можемо помітити, наскільки трендовими стали поєднання синьо-жовтих кольорів від початку війни в Україні. Стилізують свої образи в кольорах українського прапора не лише в нашій країні, але й далеко за її межами, всі ті, хто хочуть підтримати українців та бути солідарними з нами.

Дивіться також На зустріч з Борисом Джонсоном Володимир Зеленський одягнув найпопулярніші кросівки Saucony

Відомий глянець Vogue у серії "Мода та війна" розповідає про три знакових елемента одягу, які прийшли до нас з армійського гардероба.

Кардиган

Винахід всіма нами улюбленого кардигана приписують сьомому графу Кардігану, який брав участь у 1854 році в Кримській війні. Під свій фірмовий мундир він одягав в’язаний светр з ґудзиками та без коміра, який зараз називають кардиганом.

Такий светр, що не сковував рухів носили солдати, яким було холодно в Криму від вітрів. Після повернення в Лондон кардиган отримав ім’я графа Джеймса Кардігана.

Вже широку популярність кардиган отримав завдяки Коко Шанель у 1918 році. Це сталося тоді, коли француженка представила публіці жіночий костюм, що складався зі светру на ґудзиках та спідниці.

Тренч

Тренч став популярним під час Першої світової війни. Його придумав Томас Берберрі. Тонкий верхній одяг з непромокного габардину оцінили офіцери британської армії. Тренч не лише не завдавав ніякого дискомфорту під час пересування, але й був легким, захищав від вітру та дощу.

Після війни британські офіцери почали одягати тренч уцивільному житті. Легендарні вироби носили Вінстон Черчилль і Бернард Шоу.

У 1955 році королева Єлизавета II видала Burberry так званий Royal Warrant (королівський дозвіл), офіційне підтвердження того, що компанія є ексклюзивним постачальником королівського двору.

Бомбер

Історія бомбера розпочинається з часів гвинтових літаків, коли льотчики носили модель шкіряної куртки, відомої як А-2. Підкладка з флісу робила виріб теплим. Однак з винаходом реактивного літака, здатного літати на набагато більших висотах, а отже за набагато нижчих температур, льотчикам довелося змінювати форму, адже шкіряні куртки промокали від дощу, а на великій висоті вода замерзала, роблячи їх холодними.

Тонка та легка куртка стала потребою через розвиток технологій. І вона з’явилася у вигляді моделі B-15, яку вважають безпосереднім предком сучасного бомбера. Ця модель мала хутряний комір та була зроблена з бавовни. Після 1945 року нейлон став ходовою тканиною для курток-бомберів через простоту в догляді, водостійкість і практичність.

У 1949 році B-15 була модернізована і стала MA-1. Дизайн куртки знову став своєрідною реакцією на технічний прогрес у будівництві літаків і відповідав потребам пілотів. Їхні кабіни були вже краще ізольовані, тож зникла потреба в теплому хутряному комірі. Його замінили плетеним еластичним, який залишав більше місця для парашутних систем. Саме на цьому етапі була додана знакова помаранчева підкладка, щоб у разі авіакатастрофи пілот міг вивернути куртку навиворіт і бути помітнішим для рятувальників.

Важлива подія в історії бомбера сталася в 1963 році, коли компанія Alpha Industries отримала військовий контракт на виробництво курток. Саме тоді вони стали поширюватися в Європі та Австралії, тому що Alpha почала експортувати їх як для європейських ВПС, так і для комерційних клієнтів.