День народження Стівена Кінга: ТОП-5 книжок короля жахів

Причому багатогранний талант Кінга передбачає, що емоції, які ви переживатимете, читаючи його твори, можуть належати до різних палітр та комбінуватись у найвибагливіших поєднаннях.

Читайте також: Форум видавців у Львові 2019: найцікавіші події книжкового фестивалю

До Дня народження письменника ми зібрали для вас його найцікавіші твори, які точно потрібно прочитати, аби зрозуміти, чому книгами Кінга захоплюється весь світ.

"Сяйво"

Кадр із фільму "Сяйво" режисера Стенлі Кубріка

Бачили це кіно? Вразило? Забудьте, книга крутіша. Сам Кінг теж так вважає, попри те, що картина Стенлі Кубріка десятиліттями впевнено тримається у списку найкращих фільмів людства.

Кінг не був би королем жахів, якби не знав, що ніщо не може налякати більше, за витвори нашої власної уяви. Саме завдяки цьому "Сяйво" – набагато більше ніж класична історія про поганий будинок із привидами. Колишній викладач Джек Торренс переїжджає зі своєю родиною до гірського готелю "Оверлук" на зиму, аби доглядати за його приміщеннями. У повній ізоляції від зовнішнього світу Джек, алкоголік у зав'язці, поступово віддає свою свідомість під вплив зловісного готелю та привидам, що там мешкають, захопити себе. Його маленький син Денні, який може передбачати майбутнє, читати чужі думки і відчувати настрій людей, також потрібен готелю разом зі своїм "сяючим" даром.

Це – історія про те, що абстрактне зло, яке неможливо уявити в якомусь одному образі, яке іноді просто оточує нас ефірною масою, поступово може захопити кожного. Крапля за краплею воно затікає у душу і повністю змінює все. Найстрашніше у цьому, що перемогти таке зло повністю неможливо. Від нього можна лише втекти і спробувати більше ніколи із ним не перетинатись. Чи не будуть ці стпроби марними – треба читати вже у продовженні історії маленького Денні "Доктор Сон".

"Країна розваг"

"Країна розваг", Стівен Кінг (фото – Amazon)

Любите історії про карнавали, мандрівні цирки, атракціони та залиті вогниками і веселими мелодіями ярмарки? Сюжети про оці маленькі території свободи та веселощів, які створюють затишну атмосферу для вбивств та хоррору? Або сюжети, де на моторошному атракціоні із привидами таки знаходиться один справжній убивця? Вам варто прочитати цю книгу.

Студент університету Девін Джонс влаштовується на літню роботу в Джойленд, парк атракціонів, сподіваючись забути дівчину, яка розбила йому серце. Далі починається отой фантастичний мікс елементів, який і створює колоритну атмосферу цього твору: інтригуючи передбачення ворожки, успіх у колективі, спроби розібратися із історією про вбивство у будинку з привидами, зустрічі зі справжнім привидом. І все це – на фоні карнавально-яскравих описів Джойленду, які змушують відчути смак солодкої вати та особливий аромат парку атракціонів, знайомий кожному із дитинства.

Читайте також: Форум видавців 2019: книги українських авторів, які точно варто прочитати

"Довга прогулянка"

"Довга прогулянка", Стівен Кінг (виданий під псевдонімом Річард Бахман)

Це – як "Голодні ігри", тільки для дорослих, із присмаком війни і значно крутіше. Власне, якби не кінгівська "Довга прогулянка" (видана під псевдонімо Бахмана), ніяких "Голодних ігор" чи "Дивергентів" у сьогоднішніх підлітків не було би.

Формально ця книга є антиутопією, але більше зосереджена на людських стосунках, ніж на поясненні соціальних устроїв. Головний герой, який живе в Америці недалекого майбутнього, бере участь у традиційній загальнонаціональній прогулянці: Довгій Прогулянці. Прогулянка стартує 1 травня в штаті Мен, на кордоні з Канадою: сто юнаків шістнадцяти-сімнадцяти років з усієї країни починають іти по заздалегідь обраній трасі. На них роблять величезні ставки. Правила гри дуже прості: ти або перемагаєш у змаганні і отримуєш купу грошей, або тебе вбивають. Зупинятись або збавляти швидкість не можна – розстріляють військові, які супроводжують учасників. Відсилка до війни у В’єтнамі тут більш ніж відчутна. Атмосфера виснажливих змагань, під час яких може трапитись все, що завгодно – теж. Не провалитись у неї – неможливо.

"Зона покриття"

"Зона покриття", Стівен Кінг

Чи надовго ви можете розлучитись із власним мобільним телефоном? І чи готові ви зробити це добровільно? Чи усвідомлюєте, як на вас впливає ваш телефон і чи замислювались колись що вийде, якщо він спробує перетворити вас на зомбі? Стівен Кінг, який сам називає себе технофобом і мобільні телефони ігнорує як явище, дуже яскраво дав відповідь на всі перераховані питання, не упустивши жодної з важливих деталей. У результаті вийшла книга "Зона покриття" – це такий собі старий добрий Кінг у його найкращих традиціях але для сучасної реальності.

Анотація каже, що подія, яку пізніше назвуть "Імпульсом", буквально в одну мить спричинила апокаліптичні зміни у звичному світі — на всіх, хто приклав вухо до слухавки мобільного, діє Імпульс, що витирає свідомість людини, мов програмне забезпечення з жорсткого диску, оголюючи її первісні лють та жорстокість. При розумі залишаються лише консерватори і диваки, які відкинули прогрес і не користувались мобільними телефонами. Що з ними може статись в оточенні жахливих мобілоїдів та що вони з ними робитимуть – це вже треба читати.

Читайте також: Форум видавців 2019: найцікавіші книжкові новинки з-за кордону

"Хлопець з Колорадо"

"Хлопець з Колорадо", Стівен Кінг

Якщо ви читаєте книги Кінга виключно заради того, аби відчути як сотні мурашок перебігають вашим тілом, а потім перелякано зазирати під ліжко, аби впевнитись, що туди з книги не виповзло якесь жахіття – то навіть не починайте читати цю книгу. Вона – не про атмосферу жаху. Вона – про стосунки між людьми і про людей, які опинились у загадковій атмосфері таємниці. Таємниці, яка муляє і яку хочеться розкрити настільки, що аж зудить, настільки вона цікава.

Все почалось із того, що весняним ранком 1980 року двоє підлітків знайшли на пляжі одного з островів у штаті Мен труп. Тіло було притягнено до сміттєвого баку, на ньому не було жодних ознак насильства. Причиною смерті було названо задуху, так як з горла покійного був вилучений великий шматок м'яса. При цьому в кишенях його одягу не було ніяких документів, тільки майже повна пачка сигарет, 17 доларів, кілька центів і одна-єдина радянська монета.

За рік з’ясувалось, що загиблий – жив у штаті Колорадо. Останній раз його бачили саме там за п'ять з половиною годин до появи на острові, де він і був знайдений мертвим наступного ранку. І пес його знає, як він примудрився опинитись мертвим за пів країни від свого дому у такий короткий термін.Через двадцять п'ять років потому молода журналістка Стефані Маккенн, підпрацьовуючи в місцевій газеті, чує від старих працівників видання цю дивну історію. Звісно, намагається у ній розібратись. Але – спойлер – не всі таємниці можуть бути розгадані. Тому що іноді важлива сама атмосфера загадки, а вона у цій книзі дійсно неймовірна.