Бій під Крутами – це символ самопожертви та героїзму молодого покоління в боротьбі за свою країну. Герої Крут є прикладом для сучасної молоді, які теж сьогодні захищають Україну від ворога, зазначає 24 Канал.
Читайте також День пам’яті Героїв Крут: правда та міфи про бій за майбутнє України
Історія бою під Крутами – 1918 рік
Наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною її самостійності. Вони прагнули встановити свій контроль над нею і розглядали Центральну Раду як серйозного суперника.
У середині січня 1918 року більшовики захопили майже все Лівобережжя України та просувалися на Київ. У таких умовах Центральна Рада проголосила 22 січня незалежність Української Народної Республіки.
Бій під Крутами відбувся 29 січня між Ніжином і Бахмачем. Війська більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова наступали із північного сходу від Києва. Наприкінці грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького під командуванням сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР.
27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1–ша сотня новоствореного студентського куреня, яка була складена з добровольців – Київського Університету Святого Володимира (нині імені Тараса Шевченка), студентів Українського народного університету та із гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Бій під Крутами / Інфографіка "Український інститут національної пам'яті"
За різними підрахунками, у бою під Крутами брали участь від 420 до 520 українських вояків, студентів та юнаків. Вони були озброєні приблизно 16 кулеметами та 1 гарматою на платформі. Більшовицьких військ була понад 3 тисячі осіб. Усі вони були з артилерією та добре озброєні.
Багатогодинна кривава битва дала Центральній Раді найважливіше у політичній боротьбі – час. Під час переговорів між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу було дуже важливо, щоб українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. Це трапилося завдяки учасникам бою під Крутами.
Після тривалих переговорів, які закінчилися 9 лютого 1918 року, був підписаний Брестський мирний договір згідно з яким Четверний союз визнав УНР. Також надав грошову позику і збройну допомогу в боротьбі із ворогом в обмін на 60 мільйонів пудів хліба та іншої продукції від Української Народної Республіки.
Завдяки сміливості та звитязі українських воїнів, більшовики зазнали значних втрат. Сотні російських солдатів загинули чи були важкопоранені. Після запеклого бою українські війська відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. Один взвод студентів втратила орієнтир у сутінках і вийшла на станцію Крути, яка уже була зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (гімназистів і студентів) було замордовано та розстріляно. Наймолодшому полеглому воїну було 16 років.
День пам'яті Героїв Крут – історія та значення свята / Фото "Слово і Діло"
Більшовики не дозволили після розстрілу поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбулося урочисте поховання на Аскольдовій молитві полеглих у бою. Після здобуття Україною незалежності з 2003 року на державному рівні почали вшановувати пам’ять Герої Крут. Це закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року "Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами".
Бій під Крутами у 2022 році
1 березня 2023 року біля станції Крути відбувся бій підрозділів Збройних Сил України й тероборони з російськими окупантами. Символічним є те, що росіяни знову зазнали поразки.
За свідченням жителів Крутівської громади після бою трупи майже 200 загиблих російських солдатів та офіцерів збирали по всій окрузі й на двох КамАЗах повезли у бік Сумщини.
"Через 104 роки українці та росіяни билися знову. Цього разу російська армія зазнала тут приголомшливої поразки", – йшлося у повідомленні.
Перед боєм окупанти обстріляли Меморіал пам'яті Героям Крут і фотографувалися на його тлі.
Сьогодні українці як і у 1918 році змушені боронити кожний клаптик нашої землі, щоб перешкоджати планам ворожої Росії. Але ми неодмінно переможемо, бо як свідчить історія – правда і світло завжди перемагають.