День пам’яті Героїв Крут: правда та міфи про бій за майбутнє України
105 років тому ціною власного життя молоді курсанти й козаки повинні були протистояти підрозділам Червоної гвардії під станцією Крути. Їх навіть називають "першими кіборгами" та "300–ми спартанцями". Детальніше про міфи щодо Героїв Крут – читайте далі у матеріалі.
Завдяки мужності Героїв Крут Українська народна Республіка змогла укласти із країнами Четверного союзу Брестський мирний договір. Хоча бій під Крутами – це одна з тих сторінок історії України, де правда переплітається із міфами та різними домислами, проте можна стверджувати, що події 1918 року точно вплинули на сьогодення України, пише 24 Канал.
Читайте також Дізнатись все крізь призму кіно: 3 фільми до Дня пам'яті героїв Крут
Міфи про Бій під Крутами
- Міф про 300 спартанців – Героїв Крут
У бою під Крутами 29 січня 1918 року кількість українських військ становила 440 – 520 осіб. Серед них головною силою були чотири сотні (роти): курсанти Першого Українського військового училища імені Богдана Хмельницького та їхні 20 офіцерів (старшин). До них також приєдналися військові, які брали участь в обороні Бахмача, і загони Вільного козацтва з Чернігова, Ніжина та інших міст. Вони мали досвід бойових дій та вміли воювати. Саме завдяки їхнім зусиллям бій був успішним і завдав великої шкоди більшовикам.
Ще до них приєдналася 1–ша сотня новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня Січових стрільців у кількості 116 – 130 осіб. Саме із цієї сотні командир об’єднаних військ Аверкій Гончаренко поставив у резерв 27 бійців, яким було 16 – 17 років, щоб вони не брали участі бою.
Джерелом міфу став виступ Миколи Зерова у березні 1918 року під час перепоховання на Аскольдовій могилі у Києві. Він порівняв героїзм учасників бою під Крутами із подвигом 300 спартанців у Фермопілах. Цей міф став причиною замовчування того факту, що участь у бою під Крутами брали не лише студенти.
- Паралель між боротьбою ОУН–УПА та Червоною армією
Інтерес до подвигу крутянців посилився під час Другої світової війни. Багато хто розпочав проводив паралелі із боротьбою ОУН–УПА проти Червоної армії. У той час навіть з'явилися вигадки, нібито крутянці належали до Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців, а на станцію Крути їх скерував особисто Євген Коновалець.
Міфи про бій під Крутами / Фото "Ресурсний центр ГУРТ"
- Михайло Муравйов і битва у 2 дні
Командир загонів Червоної армії Михайло Муравйов стверджував, що протягом двох днів він відважно бився під Крутами проти відбірних військ УНР під приводом Петлюри. Однак, насправді Муравйову знадобилося два дні, щоб відремонтувати залізницю.
- Дата битви
Дата битви під Крутами є невідомою через те, що часто дослідники плутаються в деталях і обставинах бою.
Однак дослідник, Михайло Ковальчук, за допомогою різних джерел довів, що насправді бій відбув 30 січня, а не 29 січня. Це пов’язано з тим, що в радянській історіографії зазвичай писали, що 29 січня вони вже взяли станцію Крути. Проте Муравйов просто не орієнтувався на місцевості. Спершу вони взяли Бахмач і переплутали його з Крутами.