"Червоний" і боротьба, що триває досі – чи варто йти на фільм?

24 серпня 2017, 10:31
Читать новость на русском

На День Незалежності символічно відкриває калейдоскоп українських фільмів другої половини 2017 року стрічка "Червоний". За попередніми даними, прокат відбуватиметься у 75 відсотках кінотеатрів країни.

"Червоний" – це історія кількох людей, які не змінили одним єдиним вчинком весь хід історії, але однозначно вплинули на подальшу долю українців. Ідейним лідером є Данило Червоний, головний герой фільму, якого зіграв актор львівського театру імені Курбаса Микола Береза. Дія відбувається у ГУЛАГу вже після Другої світової війни, в 1947 році.

Читайте також: Інтерв'ю із головним героєм "Червоного": Ніякої слави фізично бути не може, це все умовність

Головний герой, як і всі інші, став жертвою сталінських репресій і опиняється у засланні. "Остап", а це псевдо Червоного – нетиповий український герой, якому все по плечу і який в кінці фільму обов'язково помирає смертю хоробрих. Тут усе інакше, у кіно вдало показані усі внутрішні переживання, метання упівця. Він мовчазний, трохи відлюдькуватий, але справедливий. Він – не постамент чи картинка з книги.

Хоча на фоні інших героїв (Гуров, Коля-Тайга), Червоний все одно виглядає однобоко. В нього немає інших переживань, окрім як за свою команду і долю України. Складається враження, що він не знає, що таке кохання, відчай, стурбованість. "Остап" весь час зібраний, зосереджений і думає тільки про свободу та Україну. А в реальному житті так не буває, як би сильно людина не переживала за свою Батьківщину, в неї все одно будуть й інші проблеми, переживання.

Хоча сам режисер в інтерв'ю для журналістів сайту "24" пояснив, що перша версія стрічки була знята надто довгою, тому було вирішено усі переживання Червоного перенести та розкрити у наступному фільмі-пріквелі.

В той же час у стрічці показано кілька лідерів. Це абсолютно різні люди, як, власне, і угрупування, якими вони керували. Отже – маємо майора Абрамова як представника радянської влади, Колю-Тайгу – "злодія у законі", Данила Червоного – головного серед упівців та "лісових братів" у цьому ГУЛАГу (якого ми вже описали вище). Тож тут ми бачимо різницю у принципах, поглядах на життя, на перебування у в'язниці строгого режиму, на сприйняття їх оточуючими, на готовність померти за них.


Знімальний майданчик фільму "Червоний"

До речі, при тому, що у Червоного усі дії зрозумілі, а головна мета – врятувати себе та своїх побратимів із в'язниці, роль Колі-Тайги найколоритніша. Актор Ігор Колтовський зізнався у інтерв'ю, що до зйомок довго готувався, перечитуючи літературу та вивчаючи "фєню". І дійсно – його гра вражає. Тільки заради його розмов хриплим голосом варто переглянути фільм. Можна стверджувати, що цей герой розкритий у стрічці найкраще з усіх.


Кадр із фільму: Коля-Тайга з Данилом Червоним

Льотчик Віктор Гуров – фактично другий головний герой, але при тому йому дісталась набагато складніша роль: якщо із ціллю Червоного і його поглядами все зрозуміло, то льотчик на початку фільму ненавидить "бандерівців" і вірить у свою, радянську Україну, а в кінці його точка зору кардинально змінюється. І ось вся трансформація, всі переживання Гурова, збирання себе до купи і намагання знайти примирення з двома внутрішніми "Я" (радянського офіцера й українця) – все це є у стрічці. Ба більше, все це вдалось передати та пояснити глядачам. І ці переживання тримають впродовж усього сеансу, а під час його останньої сцени в мене навіть з'явились сльози на очах. До речі, саме через цей образ у кіно піднімається важливе питання поділу України на Схід і Захід, який культивувався ще радянською владою.

Цікавим також виявився любовний трикутник "майор Абрамов – лікарка Таміла – Гуров". Команда фільму змогла показати кожну деталь трикутника: переживання, потреби і цілі кожного.

Якщо коротко, то місцями, під час перегляду фільму, з'являлось враження, що напругу можна порухати, зануритись в неї – настільки фільм динамічний і захопливий.

Але при всіх сильних сторонах фільму, є тут і недоліки. Все ж таки, актор, який зіграв майора Абрамова, місцями аж надто перегинав із театральною майстерністю, все-таки кіно має бути більш реалістичним, ніж театр. Те, що гарно на сцені, на екрані зазвичай буває ненатуралістичним. В той же час Микола Береза ніби усе грав натурально і правильно, але так іноді хотілось, щоб він вийшов з себе, не був настільки продуманим і холоднокровним.


Майор Абрамов у фільмі "Червоний"

Музика, яку спеціально до фільму писав італійський композитор Франко Еко, місцями була нав'язливою. Хоча у більшості випадків вдало доповнювала сюжетні вихрі і батальні сцени, але, на жаль, тільки їх.

Ми тільки починаємо будувати кіноіндустрію в Україні, як зазначив режисер фільму Заза Буадзе у інтерв'ю спеціально для сайту "24", тому, очевидно, помилки ще можуть зустрічатись, адже навіть у голлівудських стрічках є недоліки. Але нам треба якнайшвидше покращувати якість кінематографу, якщо ми хочемо бути на рівні із відомими світовими митцями кіно.

Читайте також: Куди піти на День Незалежності 2017: афіша заходів в Києві та інших містах України