Що ж, погані відгуки про "50 відтінків" настільки поширені, що вкотре перечислювати недоліки не хочеться. Можливо, варто звернути увагу на те, що на фільм ходять глядачі? Незважаючи на активний осуд і сміх навколо недолугого фільму, він доволі комерційно привабливий. Мабуть, не все так погано. Можливо, ті, хто на людях говорить яке "дно" цих "50 відтінків", потім ідуть на нього в кінотеатр, просто не афішують це?
Субота, середина дня. А в "Планеті кіно" вже розкуплена половина квитків на недільні сеанси "50 відтінків темряви". Невже всі ці люди йдуть його дивитись з примусу? Максимум, половина (як правило, чоловіча). А що решта? Біля мене у залі сидить привітна жіночка, яка, очевидно, рідко ходить в кінотеатр, бо багато говорить чоловікові про оформлення залу, дивується трейлерам, а потім живо коментує події фільму. Вона хіхікає у правильні моменти, переживає у відведений для цього час і явно захоплюється стосунками багатого 27- чи 28-річного багатія із його коханою. Ідеальний глядач для "50 відтінків". Вона прийшла саме на цей фільм, бо чітко знала, що хоче бачити на екрані. Згрубша, це секс не лише фізичний, але і моральний.
Історія Анастейші Стіл настільки надумана і приваблива, що здатна призвати у кінотеатр глядачів на декілька частин фрашнизи наперед. Як ми бачимо змальованого у стрічці ідеального чоловіка? Він супербагатий, молодий, рішучий, підкачаний, однолюб (як вивляється) і, взагалі, те і робить цілими днями, що приділяє час своїй вибагливій обраниці, яка хоче простору і не завжди має на нього час. Seriously? Камон, де ви бачили успішних ділових людей, які переписуються з коханою під час важливої наради, чи мають безліч часу на весь цей моральний секс зі з'ясуванням стосунків? Можливо, я бачу діловий світ дуже однобоко, але містер Грей справляє враження бізнесмена, у якого скоро закінчаться гроші. Але кому це цікаво? Він же ідеальний чоловік. Ну, щоправда, садист, але в решті – нічого так :)
Письменниця Еріка Леонард Джеймс попала у точку своєю серією еротичних романів, давши читачам (точніше, здебільшого читачкам) бажане – хорошу утопічну фантазію, близьку до мрій кожної жінки. Коли ти така вся приходиш у його життя, і він змінюється. Ти його рятуєш! Він ніколи не буде таким, як раніше, він забуває згубні звички, він не бачить інших жінок, йому начхати на бізнес (але при цьому прибутки ростуть), лиш би ти була поруч. Навіть стара бабулєнція, яка колись його розбестила, більше не має над ним влади! Він знає, коли твоє "ні" означає "так", а коли краще дати тобі спокій. Він ніколи-ніколи так не любив, тож ти унікальна, а при цьому проста, як двері, як мільйони інших жінок на вулицях мегаполісів. Ох, а потім він ледь не розбивається на гвинтокрилі, але будучи ще й ідеальним пілотом, він рятується. Нагадує старі бойовики, де головний герой нищить десятки бандюків одною лівою, з простріленою ногою, і шепоче своїй ципі: "Це таке, царапина". Чуваку море по коліна, ура!
Отаке кіно. Далеке від правди, пластикове і трохи хворе, бо ж навіщо міняти людину, коли любиш? Це так не працює у реальному житті. Можливо тому це успішно працює у "50 відтінках". І чого б там не було тих "50 відтінків" – у них буде свій глядач. Глядач, якому байдуже на рейтинг нижче 5 чи на негативні відгуки. Що це, якщо не успіх?
Не аналізуватиму ні акторську гру, ні сюжет, бо ми всі знаємо, що цей фільм бере іншим. Єдине, зауважу – друга частина спокійніша за першу. Ну, і як у анекдоті про ідеальне порно, головний герой на завершення має освідчитись героїні. А чому б і ні? Підіть подивіться, як воно буває у кіно. Так що сміливо можете поспішати купити свої квиточки на "50 відтінків темряви" і ніколи й нікому про це не казати. Потім в залі ввімкнуть світло і ви побачите знайомих, з якими теж домовитесь ніколи не згадувати цю зустріч за таких прикрих обставин :) В цілому, все дуже погано, друзі. Але ми це дивимось, гляньмо правді у вічі. Тож до зустрічі у кіно.
Також у кіно: "Lego Фільм: Бетмен": заруба з лего-негідниками, від Саурона до Волдеморта