Подивитись на реставрованого "Трясила" переважно прийшли люди, дотичні до мистецтва. Власне, німа стрічка оживає щойно за інструменти сідають музиканти.

На екрані – популярний у 1920-ті роки актор Амвросій Бучма. Він виконує роль головного героя – селянина, котрий втік на Січ і підняв козаків проти польської шляхти. Та, переконує Трясило, не краща татар, яких козаки вважають головним ворогом. Події відбуваються в середині XVII ст.

Сестру Тараса грає популярна тоді Наталя Ужвій. Це перша її головна роль в кіно.

Натурні зйомки відбувалися в Києві, Житомирі, Дніпрі та Умані. А в Одесі побудували ціле містечко – курені, хати, церкви. Художник фільму радився зі знавцем історії Дмитром Яворницьким. Тому вийшло натуралістично.

Глядачам сподобалось. А от радянські рецензенти фільм забракували і зняли з прокату. Через націоналізм та жорстокість. І не стільки до поляків, як до татар.

"Козаки воюють з іншою нацією – турками і татарами. В Радянському Союзі турки і татари мали ставати друзями. А українська нація мала бути уніфікована разом з Радянським Союзом в одне ціле", – розповіла кінознавець Національного центру Довженка Анна Онуфрієнко.

Читайте також: В українських кінотеатрах відбудеться прем'єра фільму про депортацію кримських татар

А от за кордоном смаки кінознавців і глядачів збіглися.

Цей фільм прихильно зустріла не лише Європа, зокрема Париж, а й США завдяки своїй етнографічності та екзотичності. Масовка, 10 тисяч козаків, коні скачуть – воно вражало своєю візуальністю,
– розповіла зберігач фондів Національного центру Довженка Тетяна Майборода.

Відтак, не дивно що у "загашниках" паризького кіноархіву і збереглась копія фільму. З французькими субтитрами. Плівку в кінці 90-х віднайшов тамтешній кінознавець українського походження – Любомир Госейко. Два роки тому її купила Україна, а у Центрі імені Довженка 72 хвилинний блокбастер рік покадрово вручну відновлювали. Результат критикам сподобався.

Читайте також: Кино и немцы: о чем мы узнали благодаря фильмам о войне

Кінознавці сподіваються, що в європейських кіноархівах можливо є й інші українські шедеври, котрі радянська влада забракувала.