Чому кліпи на його пісні набирають десятки мільйонів переглядів? Чи очікувати нових колаборацій музиканта з українськими співаками, окрім "Бумбоксу"? Чому київського андеграунду просто не існує, однак скандали з його "королями" досі відбуваються?

Першу частину інтерв'ю – про те, чи можливий камбек культової "Димної Суміші", як вдалося розкрутитись в Америці самотужки, чому The Gitas відмовляється підписувати контракти з відомими світовими лейблами, які враз зможуть зробити його знаменитим – читайте на сайті 24 каналу тут.

Чому Чемеров не засуджує музикантів-гастролерів в Росії, однак сам відмовився від цьогорічного туру? Чому у російсько-українській війні винна не лише країна-агресор та як зарадити ситуації?

Про це дізнавайтесь у щирій і гострій розмові з гостем з Лос-Анджелесу для 24 каналу.

Про продюсування поп-зірок

Кліпи на ваші пісні станом на 2017 рік набрали десятки мільйонів переглядів у Youtube: 100 млн – Quest Pistols, 20 млн – "Агонь". Ти продюсер цих гуртів. Як досяг такого рівня?

Я займаюся продюсуванням дуже давно – з 2007-го. Думаю, цей прогрес більше залежить не від мене, а від часу.

Читайте також: Show Must Go On чи We Are the Champions: що ви знаєте про легендарного Фредді Мерк'юрі?

Чи були пропозиції на продюсування американських гуртів у Лос-Анджелесі?

Були, але мені не дуже цікаво з ними працювати. Наприклад, якось пропонувала співпрацю компанія Disney, але я не погодився. Чому? Річ в тому, що працюючи з ними, ти не отримуєш ніяких дивідендів 2-3 роки.

Твій основний дохід – продюсування?

Так. І написання пісень.

Щодо українського шоу-бізу: ти продюсував Артура Пирожкова, "Ранєток", Quest Pistols, зараз продюсуєш "Агонь". Що тебе об'єднує з цими гуртами? У чому цікавість з ними працювати?

Quest Pistols – проект, який ми створили з нуля з продюсером Юрієм Бардашем. Учасники гурту – мої друзі, які зараз переформатувались в гурт "Агонь". Вони донині мої друзі і бізнес-партнери.

Що стосується Лєри з "Ранєток". Це був експеримент: вона пішла з "Ранєток", і ми вирішили зробити альбом. За місяць з нуля я написав усі пісні. І якщо чесно, воно не вийшло, бо дівчинка не хотіла працювати. Що мене з нею поєднує? Нічого, якщо чесно.

Ви працювали з Дорном безкоштовно: 70% текстів з останнього альбому вашого авторства. У чому цікавість?

Мені подобається те, що робить Дорн. Було цікаво просто попрацювати над його новим матеріалом. На мою думку, Дорн – піонер української альтернативної поп-музики. Усе, що він робив після виходу з "Пара нормальних", мені подобалось. Це якісно інший рівень.

В одному з інтерв'ю ти говорив: "Я не можу писати про "мусі-пусі". Навіть якщо виходить щось таке, так все одно є підтекст. У кожну пісню я щось вкладаю. Круто зайти в систему і почати її ламати…" Саш, що саме ти "зламав"? Ти шукаєш нові сенси в поп-сцені? Який підтекст у Пирожкова, у Лєри з "Ранєток"?

Поясню, як працює система. Радіоформати дозволяють певний розмір нового, а все інше має бути форматом, який, як то кажуть, всі зможуть слухати і ніхто від того не напрягатиметься. Себто, нічого нового, нічого модного.

Що я роблю? Я вкладаю у попсові пісні нові популярні стилі. Актуальну нову музику "вставляю" у попсову музику і тим самим розширюю формат радіо.

До слова, Артур Пирожков зараз звучить на всіх радіо. Тому вважаю, що ми змінюємо формат. Щодо Quest Pistols: вважаю, що вони відчинили двері для багатьох дивних виконавців.

У чому новизна стилю Пирожкова?

Якщо послухати його аранжування, там буде трішки і від дабу, і від хаосу – звичного для світового рівня, але нового для українських радіоформатів. Це головна мета, що закладалась.

А в чому секрет і родзинка "Агня"?

З "Агнем" робимо новий матеріал – дуже саркастичний і цікавий по стилях. Вважаю, що це буде бомба! Ми шукаємо з "Агнем" як забути Quest Pistols, забити його і направду стати вогнем. Зараз ми близькі до цього. Восени буде нове ЕР, а, може, і альбом.

Про розвиток української музики

Ти спостерігаєш українською сценою і збоку – з Америки, і зсередини, бувши продюсером кількох груп. Це дуже цікава точка зору. Як ти з неї бачиш процеси, що відбуваються в українській музиці?

З 2012-го – відколи я виїхав – усе дуже змінилося. Але одна річ залишилась сталою – це "містечковість" людей. Вони дивляться на своїх колег і думають: "Я роблю трішки краще і цього достатньо", замість того, щоб робити оригінальний продукт. Ступка цю проблему назвав "українським синдромом".

Тобто роблять не на повну?

Ага. Люди бояться експериментувати, бо всі хочуть бути на радіо. Думаю, вони просто бояться виходити з коробок.

А кому з наших музикантів вдалося вийти?

"Казці", Дорну, "Один в Каное", "Маяку" – багатьом альтернативним проектам. Багато змінилося, але треба ще попрацювати.

Про київський андергаунд і його "королів"

Що ти можеш сказати про київських андеграунд?

Це теж цікава штука. Що таке київський андеграунд – розрізнені групи людей чи ком'юніті? Тут нема ком'юніті. Нещодавно стався скандал. Ти чула?

Маргінали, які працюють в офісах і їдять з кормушок – з тих, з ким вони борються у своїй голові, вважають себе директорами і королями андеграунду. Я не андеграунд, це зрозуміло і так. А люди думають, що вони андеграунд. їх просто зашкварило.

Я не вважаю, що київський "андеграунд" взагалі існує. Усе, що вони роблять – це "посрати" в інтернетах і один раз сходити на панк-А концерт. Нема ніякої дії чи протидії з їх боку.

Чекай... про який скандал мова?

Нещодавно я виступав в приміщенні, яке надав Антон Маслов. І от "представники" київського андеграунду подумали, що я, як месія, тільки можу зробити нормальний андеграунд. Типу приїхав, зробив і поїхав. Там були люди, які давно хотіли послати мене. І от вони почали закидати мені дивні штуки з приводу гаражів і сепаратизму деяких людей…

Це українське жлобство?

Жлобство, заздрість і тупість.

Тобі погрожували?

Мені ні, я сам кому завгодно можу пригрозити. Надіюсь, матиму зустріч з кількома представниками цього андеграунду – за їх словами, не ком'юніті, а абсолютно різними людьми

А для чого?

Хочу побачитись з музикантами, щоб запитати в них з приводу закидів.

Які конкретно закиди щодо сепаратизму?

Говорять, що батько Маслова – сепаратист, як і він сам. Обурюються, мовляв, як я міг взагалі там бути?! Можливо, якби я знав про це, було б по іншому… Але я розмовляв з Антоном, і для мене чутки програють стосункам і особистому відношенню.

Тому я не маю жодних претензій до Антона, а до них маю. Якщо вони кажуть, що в них щось віджали, і все що вони роблять, щоб повернути, це бойкот?!... Це дитячий садок, реально. Люди в шортах, з накачаними біцепсами й татуюваннями кажуть про якийсь бойкот й шлють мене в інтернетах... я не буду ганятись за кожним, але дехто має відповісти за свої слова.

Зустрічатиметесь на полігоні чи боксерському ринзі?

Ні, думаю, що в кафе. Розумієш, я не хочу крові. Прагну, щоб люди пояснили за те, як вони розмовляють і що вони мають на увазі.

Публічно?

Не думаю. Бо вони вже "обісралися" і не хочуть зустрічатися.

Про гастролі в Росії

Щодо гастролей в Росії. Ви не їздите туди принципово?

Так. До речі, нас запрошували в Росію як міжнародний гурт – український, однак з Лос-Анджелесу. Ми могли б поїхати, але для мене це неприпустимо. Хоч і не маю суперпатріотичних нахилів, а більше тяжію до космополітизму…. Одначе ми відмовились від туру Росією.

Питання гастролей – це більше проблема політиків чи музикантів? А ти засуджуєш "гастролерів"?

Я не засуджую нікого і вважаю, що кожен може робити все, що забажає, у межах розумного. Гастролювати в Росії чи ні – особиста справа кожного.

Ти співпрацюєш з російськими артистами?

Зараз ні. Так склалось, але не бачу проблем у цьому.

Про Революцію, війну і розрізненість суспільства

Під час Революції Гідності ти не коментував події, перебуваючи в Америці. Далі записав пісню "Кращий з кращих". Чому на неї не відреагували у нас?

Якщо чесно, то українська мас-медійна спільнота ніколи не підтримувала ні мене, ні "Димну Суміш". Тоді це було щось нове для них. Я не знаю, чому та пісня не пішла. Писав на різні канали, але глухо.

На останньому концерті в Києві ти присвятив пісню "Sharks of Disharmony" політв'язню Сенцову і сказав, що багато про нього почув від Андрія Хливнюка. На твою думку, те що відбувається з Олегом – хайп чи правда?

Дуже неоднозначна ситуація. З одного боку сухе голодування більше 100 днів – нереальне. Але ж ми знаємо, що Сенцов голодує інакше. А з іншого боку, він реально ув'язнений ні за що! І не тільки він, а дуже багато людей…. Це нереальна ситуація в 21 сторіччі!

The Gitas – Sharks of Disharmony – дивіться відео:

Тебе дивує, що світ досі жорстокий?

Це просто жесть, якщо чесно. Будь-хто може опинитись на його місці. Є люди, які вбивали, і вони ходять по землі, а є ті, які нічого не зробили, і вони сидять за гратами…

Сашо, у свої 37 років тебе досі дивує світова несправедливість?

Дивує.

Що ти робиш, аби прискорити перемогу? Чи робиш ставку на планетарний патріотизм?

Ми нічого не можемо зробити з цим, якщо чесно. І справа не лише в країні-агресорі, а й в наших людях. Після Америки з дитинства у мене були хіпівські погляди на життя. Дуже подобалась ідея ком'юніті, тобто якщо є спільність – є сила. В Україні ком'юнеті нема, всі розрізнені. Це можна бачити скрізь.

Є маленькі ком'юніті, щоправда. Наприклад, в творців арт-галереї на Рейтарській хочуть забрати приміщення. І є ком'юніті людей, які допомагають митцям відбивати нападки. Це дуже кльово.

А як щодо Америки?

Звичайно, там інакше! Вони побудували суспільство на цьому ком'юніті. Наприклад, 10 домів роблять вулицю за свої кошти. Люди збираються в адміністрації повною залою і розмовляють, що треба зробити, аби стало краще. Там теж є розрізнення, але якби не було ком'юніті, не було б Америки.

Що робити українцям, щоб мати це ком'юніті?

Зірвати пластир якомога швидше! думаю, що політична ситуація в Україні погана не тому, що проблеми принесені звідкись. Усередині у нас великі проблеми. У нас президент незрозумілий чувак взагалі, і ким його замінити – оце питання!

А як щодо вашого колеги Вакарчука.

Якби Славко був би Президентом – це було б цікаво. Він дуже розумний, і в цьому році я особливо в цьому переконався. Ми багато спілкувались. Музика – це одне питання, а його розум – це трохи інше. Він дуже круто веде бізнес і свої справи. Усім треба команда, але як особистість він мені дуже імпонує. Крутий чувак.

Про зіркові дуети і україномовні пісні

Нещодавно ти заспівав з "Бумбоксом" і зняв кліп на пісню "Тримай мене". Чому з ним?

Ми дуже здружились з Андрієм і хотіли зробити щось разом вже давно. Такі ідеї були в повітрі. А минулого року багато спілкувались і спланували заспівати разом – зробити кооперацію "Димної Суміші" і "Бумбоксу", але цього не сталося. Усе дуже кльово зробили з The Gitas.

Бумбокс & The Gitas – "Тримай мене" – дивіться відео:

Чекати на колаборації з українськими виконавцями?

Нещодавно ми знімали кілька маленьких роликів з Галичем і Хливнюком. Дуже скоро ви їх побачите. У The Gitas було багато планів, але ми в Україні ще 20 днів – і їдемо. Маємо багато справ. Якщо встигнемо – буде кілька колаборацій.

З ким?

Не можу сказати, бо якщо їх не відбудеться, буде ніяково.

Плануєш спробувати себе в акторстві чи літературі? Що ще цікаво освоїти, окрім музики?

Спробувати себе в акторстві – було б дуже цікаво! У літературі? Я вже видав книжку поезій, і в мене вистачає віршів ще на одну. Треба їх зібрати докупи, бо вони десь в інтернетах. У перспективі ще одна книга може бути. Але зараз всі сили в The Gitas.

Нещодавно вийшла пісня "Мама" під твоїм іменем. Чекати на сольний україномовний продукт Саші Чемерова, чи твоє американське дітище The Gitas писатиме щось україномовне?

Не знаю, що це буде: проект The Gitas чи мій сольний. Ще декілька українських пісень є в заначках. Мені досі цікаво робити україномовні треки.

Саша Чемеров – "Мама" – дивіться відео:

Про наркотики і жагу до життя

Можливо, це міф, підтвердь або спростуй. Гранж, мовляв, писали й пишуть під дією наркотиків, алкоголю, ще якихось психостимуляторів, і тоді виходять якісно інші й оригінальні речі. Як у тебе з цим?

Це кліше. Думаю, що в кожного по-різному. А щодо мене: я в дуже різних станах пишу – у моральній інтоксикації, наприклад. Але якщо хочеш спитати, чи вживав я наркотики, то так, вживав. І зараз можу собі дозволити. Але це не сталість.

А музика якось відрізняється, коли пишеш під дією?

З "Димною Сумішшю" на початку ми багато пісень записували під дією LSD. Коли грав, здавалось, що це нереальна музика. А коли дія закінчувалась, і переслуховував те, що награв, розумів, що там немає ніякої цінності. Наркотики дають розширення свідомості, можливо, не під час дії, а протягом подальшого життя.

Тобі досі все цікаво і так само гостро відчувається, як тоді, коли був юнаком?

Звичайно! Я намагаюсь не витягати з себе, а робити, як йде. Зараз у мене так йде, і я не можу це покинути. Музика – справа мого життя, моя місія.

Як тобі вдається не вигорати?

Хтось якось сказав: "Припини використовувати друге дихання. Живи на першому. Бо друге може закінчитись, і тоді як?" От я так і живу.

Про відповіді на всі питання

Чим надихаєшся, окрім музіндустрії?

Ведична література як надихала, так і надихає. У 2003 році я серйозно почав заглиблюватись в неї. Сукупність всього привела до цього: вегетаріанство, східні медитативні практики, хіпізм. Ведична культура дала мені відповіді на всі питання.

Підійшов до тата, попросив гроші на книгу про шаманізм і з того все почалося?

Ні, раніше. Мене завжди тягнуло до містики, духовних речей.

Як тебе це змінило?

До заглиблення в це я був доволі агресивною людиною і робив багато дурниць. Ведична культура мене помітно вирівняла.

Читайте також: Бути незалежним музикантом в Америці – істинне лайно, – бас-гітарист The Gitas

Чому після переїзду ти чотири роки не з'являвся в Україні? Тягнуло сюди?

Не тягнуло взагалі. Я навіть зараз реально вже хочу поїхати в Америку. Не випускали, бо приїхавши туди, я відкрив справу біженця, щоб було скоріше. Але почалась війна в Сирії, і мою справу через наплив біженців відкинули в далеку кімнату – 3, 5 роки вона не розглядали. Далі я зробив собі грінкарту як артист – і все склалось прекрасно.

Житимеш і далі в Америці?

У мене немає ідеї жити в США. Я там працюватиму, доки не втілю задумане або не обламаюся.

Фото: Олексій Горбенко.