"Ваяна": дивовижної краси мульфільм про дівчину, яка слухала своє серце

За ідеєю та сюжетом мультика стоїть чимало досліджень: творці "Ваяни" детально вивчали полінезійську культуру і намагались якнайбільш детально відтворити їхні орнаменти, побут та звичаї. Під час подорожі режисери Рон Клементс і Джон Маскер відвідали декілька тихоокеанських островів та проконсультувались з місцевими жителями, аби забезпечити максимальну правдивість "Ваяни". Обоє раніше працювали над такими відомими анімаційними мультфільмами, як "Русалочка", "Аладін" та "Геркулес", а з "Ваяною" показали свою майстерність і в комп’ютерній мультиплікації.

У мультфільмі багато шаблонних рішень, а сюжет виглядає доволі простим, але це жодним чином не псує враження від картини. Рівень графічної реалізації "Ваяни" зачаровує і викликає особливі відчуття (ще б пак, на вулиці зима і ми всі так хочемо літа та райського пляжу). Авторам вдалось створити оригінальний і самобутній окремий світ, в який з головою поринає глядач. На цих прекрасних островах так і хочеться опинитись, прогулятись по піску та потанцювати з океаном у компанії божевільної бабусі із татуюванням ската на спині.

У "Ваяні" дозовано подають гумор та мораль і вони непогано поєднані між собою. У більшості глядачів щирий сміх викликає на всю голову дурнуватий півень Ай Ай, який періодично з’являється у кадрі, щоб тупити. Тим не менше, він не відволікає від основної думки – цінності традицій.

Згідно з усним фольклором народу Океанії, колись давно полінезійці були найкращими мореплавцями у світі. Вони сприймали океан так само, як і сушу, однаково пересуваючись у будь-яких умовах. Здатність орієнтуватись на воді була гордістю та певною мірою "візитною карткою" полінезійців, та у певний момент їхні океанські подорожі припинились з невідомих причин.

Головна героїня, в честь якої і назвали мультфільм, розривається між обов'язком стати на чолі свого племені та тягою до подорожей. Хоча обставини та впертий батько кричать про обов’язок залишатись на рідному острові, серце дівчини кличе її в океан. Ваяна неабияк підходить на місце прикладу для підростаючих дівчат: вона цілеспрямована, рішуча, вивчає нове "на льоту" та дбає про самореалізацю, не уникаючи своїх обов’язків та відповідальності. Ця 16-річна дівчина справді переймається долею свого народу, але при цьому слухає серце, прагне пізнати та сповна усвідомити свою індивідуальність.

Найособливіші стосунки мультфільму, суб’єктивно, пов’язують Ваяну та її бабусю, яка називала себе місцевою божевільною та завжди нагадувала дівчині про важливість прислухання до внутрішнього голосу. Ця жінка – носій традицій та культурної спадщини цілого племені, яке настільки забуло свої звичаї, що почало вважати бабцю дивакуватою.

Про "Ваяну" можна багато писати, адже над мульфільмом добряче попрацювали. І легка банальність сюжету чи не завжди доречний гумор не здатні приховати кропітку професійну роботу творців картини. На дрібні недоліки так і хочеться закрити очі – мультфільм сприймається цільним, і його, безперечно, хочеться подивитись знову.

Також у кіно: "Пробудження": фільм про стосунки чоловіка і жінки на фоні космосу