"Правило бою": Роккі по-українськи

Жанрове українське кіно з'являється на кіноекранах порівняно рідко і не викликає особливого ажіотажу у відвідувачів кінотеатрів. Зрештою, на всякий кінопродукт є свій глядач і творці фільму свідомо пішли на ризик, знімаючи "Правило бою". Режисер фільму Олексій Шапарев воліє називати своє дітище не екшеном, а драмою, розбавленою елементами бою.

У зйомках, окрім акторів Олексія Горбунова, Станіслава Боклана, Анатолія Пашиніна, Дмитра Ступки та інших, також знялись зірки без особливого акторського досвіду – Женя Галич з O.Torvald та Олександр Усик. І якщо у Саші епізодична роль, то Женя "відпахав" весь фільм, доволі непогано виглядаючи у кадрі. Женя Галич, разом із Владиславом Никитюком, якому дісталась головна роль у стрічці, тривалий час вчились достойно виглядати на рингу та рухатись як боксери. Роль у "Правилі бою" можна наразі назвати найбільшою у кар'єрі Никитюка, а знайомий глядачу він здебільшого завдяки стрічці Любомира Левицького "Тіні незабутих предків".

Цікаво, що фільм лише продубльований українською, а знятий – російською. Пояснюється це зручністю для акторів, які "думають російською".

Щодо сюжету, то у "Правила бою" він доволі хиткий. Очевидних проблем декілька: глядача фактично не знайомлять з головним героєм Тарасом (хто він, звідки, яким чином він, не тренуючись регулярно, здатен відправляти в нокаут натренованих хлопців одним ударом); частина фраз та подій приходять нізвідки і виглядають нелогічними; завершення фільму викликає ще більше питань аніж початок. Шапарев обіцяє дати відповіді на всі питання у телеверсії "Правила бою", та, тим не менше, недопрацьовані фрагменти більше нагадують трейлер, а не повноцінне кіно, із тривалістю 95 хвилин.

Зрештою, позиція Тараса проста, "як двері": "Або він тебе, або ти його. Все". Десь так же просто нам зображають інших героїв стрічки – добрими чи злими, без особливої глибини.

У спортивній драмі можна почути композиції гуртів O.Torvald, Бумбокс, The Hardkiss, фіналістів останнього українського Х-Фактора – Detach та репера ЯрмаКа.

В цілому, фільм вартий уваги, хоч і не зрівняється з популярними "Роккі" чи "Боєм з тінню". Головний герой із залізними, як і його кулак, принципами, відстоює правильні рішення та бореться за гроші для хворої мами. Все закінчується може й не зовсім добре, зате правильно "по поняттях". На "Правило бою" можна брати дітей – вікові обмеження 12+, у стрічці немає еротичних сцен, хіба що трохи насилля, але без фанатизму.

Також у кіно: "Три ікси: Реактивізація" або Він Дізель у ще одному бездумному бойовику