"22 милі": потужний екшен, слабкий сюжет
Бойовик базується на поширеній для цього жанру задумці: важливу людину потрібно перевезти з пункту А в пункт Б, а шлях ускладнюється низкою поганців, готових на все, аби знищити ціль. Проблем вистачає якраз на 90 хвилинний хронометраж.
Поки Марк Волберг страждає на екрані всі 22 милі свого шляху, ми, глядачі, страждаємо з ним. У фільмі не так бентежать жорстокість і розкидані в сторони кишки, як рвучкість оповіді, недоречні монологи головного героя і відчуття хаотичності. Так, ніби ти в якийсь момент виходиш в туалет і пропускаєш найважливіше, а після повернення не розумієш, що відбувається на екрані.
Також у кіно: "Альфа": відеоінструкція з приручення вовка
Візуально "22 милі" — видовищний бойовик, але у смисловому плані його важко дивитись. Очі дивляться, мозок страждає. Зрештою, жорстокі сутички, нагальні рішення, раптові напади, постійні підозри, викрикування вказівок і трохи філософських монологів від Марка Волберга – це, фактично, весь зміст фільму. Схоже на те, що творці "22 миль" хотіли підняти у фільмі важливі питання та страхи щодо стану справ у США на сьогоднішній день, але порив, очевидно, зайвий, бо невдалий. Сюжет виглядає простим, штучно ускладненим і рвучким, майже як робота команди монтажу. Справді, при перегляді деяких бойових сцен мимоволі з'являються думки про епілептичний напад.
Отож, ми з вами опиняємось в не дуже виграшній ситуації: просто насолодитись екшеном не виходить, бо фільм хоче сказати більше; оте "більше" ми не особливо вловлюємо і виходимо із кінотеатру з думкою, що щось із цим кіно явно не так. Погодьтесь, не найкращий післясмак.
Режисер фільму Пітер Берг – не новачок у своїй справі. Як Тім Бартон любить працювати з Джоні Депом, а Мартін Скорсезе з Лео ДіКапріо, так Берг обирає Волберга. Принаймні, "22 милі" – вже четвертий їхній спільний проект (також працювали над фільмами "Вцілілий", "День патріота", "Глибоководний горизонт". Жодна з чотирьох кооперацій не виділялась шаленим успіхом, але хто зна, може у цих двох ще все попереду. Було б несправедливо лише критикувати Берга та не оцінити, що перестрілки він знімати вміє. Бійки теж, якщо не робити їх такими "припадочними", як цього разу. Шкода лише, що такого результату недостатньо. Враження, ніби режисер бачив у своїй стрічці щось значно більше за рядовий екшен. Можливо, у цьому і була його найбільша помилка.
У будь-якому випадку, фільм не провальний, його рейтинг на IMDb – 6,1. Акторський склад підібраний непогано, Берг в більшості не халтурив, а сценарій так-сяк можна стерпіти. Ми з вами неодноразово бачили гірше кіно. Тільки дітей не беріть, до 16 років цей фільм дивитись не бажано.
Також у кіно: "Мег": всесильний Стетхем проти суперакули