Карантин для гурту "МЕРІ" видався дуже насиченим. Зокрема, наприкінці березня Ви презентували п'ятий альбом "Снайпери-Амури", записали карантинну версію відомого хіта "Мерідіани", також відзняли кліп на композицію "Бувай ми здорова". І ось на днях колектив презентував нову роботу – лірик-відео на пісню "Чому болиш?" Чи можете розповісти, як з'явилась ідея такої версії композиції?

Зверніть увагу: Із Голлівуду в Україну: Скотт Едкінс розповів про зйомки "Спадку брехні" та враження від Києва

Віктор Винник: Мені дуже подобається фраза Чарльза Спенсера Чапліна, що: "Наше життя – це низка випадкових подій". Щоправда, це не означає, що варто сидіти і чекати якоїсь випадковості. У будь-якому випадку щось потрібно робити та чогось прагнути.

Саме у такий спосіб і з'явилася ідея такої версії композиції. Мені на електронну пошту написав незнайомий мені чоловік та представився як ReciDevist. Звати його Юрій Дівісенко, він є музикантом з Києва. Він просто написав, що йому дуже сподобалась пісня "Чому болиш", і запропонував у варіанти реміксу на наш трек.

Спочатку я поставився до цього доволі іронічно, тому що не планував робити ремікс на цю композицію, але коли послухав перші фрази, то зі мною трапився своєрідний кінематографічний момент, коли, наприклад, герой щось раптово згадує, і його одразу відносить кудись у минуле, у його спогади. Щось подібне сталося зі мною, бо звучання реміксу перенесло мене в танцювальну музику 90-х – в house, techno.

Мені одразу згадалась композиція Роберта Майлза Children, яка була дуже популярною в середині 90-х. І я подумав: "А чому б і ні?" Хоча треба наголосити, що це ремікс, і я чітко розумів, що він іде дещо врозріз із звучанням та філософією сучасних реміксів. Однак в цьому я проблеми не бачив. Я погодився. Надзвичайно приємно, що після презентації минуло лише трохи більше тижня, а ми вже отримали масу позитивних відгуків! Людям це подобається, а це означає, що рішення було правильним, а ідея – вдалою!

Слухайте новий трек гурту "МЕРІ" – "Чому болиш" онлайн:

За основу нової роботи Ви взяли відеокліп на цю пісню 2017 року, а відео є єдиним у своєму роді. Які Ваші враження від такої роботи? Чи плануєте робити лірик-версії на інші хіти колективу?

Насправді, пісню потрібно було представити у ютубі. Можна було просто поставити кавер-картинку, але зараз все ж таки людям дивитися легше і приємніше, якщо є якесь movie, та й зазвичай такі роботи набагато краще сприймаються та є більш популярними. І я прийняв рішення зробити лірик-відео.

Спочатку хотілось щось, можливо, підзняти, створити щось зовсім нове. Але потім вирішили використати вже існуючий кліп 2017 року, який зняв крутий київський кліпмейкер Влад Разіховський. З ним ми вже працюємо п'ять останніх років. За основу ми взяли цю відеороботу, також використали деякі кадри, які не увійшли в оригінальний кліп, дещо ще перемонтували, "перефарбували" і додали текст. Це, на мою думку, чудовий вихід, тому що, на жаль, немає можливості на усі сингли, що виходять, знімати відео, адже це доволі дорого. Саме тому лірик-відео – це хороший варіант.

Чи будемо ми таке робити у майбутньому? Абсолютно допускаю, що так і буде, тому що карантин триває, і все це закінчиться не завтра. І, втім, потрібно себе позиціонувати, адже пісні записуються, їх безумовно треба представляти публіці і водночас виходити із цієї складної ситуації.

Пісня "Чому болиш?" є надзвичайно чуттєвою та особистісною. У реміксованій версії у ній з'явилися танцювальні нотки, навіть подекуди поглибились трагічні. А які перші асоціації викликає у Вас ця композиція у такій обробці?

Я вже трішки розповів, що ця пісня у мене викликає перші асоціації із танцювальною музикою 90-х. Якраз у цьому у полягає й уся ідея, що тут зійшлись оригінал композиції, адже пісня створена саме у 90-х, і сучасність. Ми неначе поєднали увесь цей часовий проміжок в одне ціле.

Ну і дуже вона мені нагадує трек Роберта Майлза, особливо за філософією. Перший асоціативний ряд, який в мене викликає оновлена версія "Чому болиш" – це дорога крізь ніч, крізь свої спогади, свої болі… Вважаю, що у цьому плані пісня може бути близькою кожному, адже у кожної людини є такі спогади, іноді не дуже позитивні. Можливо, тому вона і подобається багатьом? Навіть в оригінальному відео та в оновленій версії, у лірик-відео, є кадри нічного шосе. Саме із дорогою часто порівнюють людське життя, тому як на мене – це доречна і зрозуміла асоціація.

Зараз вже помалу послаблюються карантинні обмеження. Зовсім нещодавно прихильники могли почути улюблені пісні у виконанні гурту наживо в автоконцерті. Чи плануєте продовжувати таку практику? Чи, можливо, є плани концертів в інших форматах?

П'ять місяців карантину – це дуже багато, тому ми старались контактувати з публікою через онлайн-концерти. Їх було кілька. А тепер був такий цікавий досвід як автоконцерт. Я спочатку не розумів як це, але після події зрозумів, що це однозначно краще, ніж ніяк. Коли люди приїжджають на авто і спостерігають за концертом із машин – це однаково живе спілкування, однаково жива публіка.

Чи плануємо це повторити? Чесно кажучи, не знаю, тому що це справа досить марудна для організаторів, адже потребує спеціально облаштованих майданчиків. Натомість зараз вже було кілька концертів в іншому форматі, який я практикував і до карантину. Саме зараз він став як ніколи актуальним. Це так звані акустичні квартирники, але квартирники не тільки у камерних умовах, а на відкритому повітрі. Нещодавно у Рівному була така зустріч у дуже гарній локації, на мальовничому пляжі. Люди розміщувались із дотриманням дистанції, звучали пісні під гітару. Також було живе спілкування.

Однак, спостерігаючи за публікою, я побачив, що вони приходить не лише на концерт чи послухати живе виконання пісень, а насамперед поспілкуватись, поговорити, пожартувати. За цей період люди дуже стомились і скучили за живим спілкуванням. Зрозуміло, що ніхто не забирав віртуального спілкування, але розмови наживо, зустрічі – це те, чого усім бракувало.

У нас є у планах ще кілька таких зустрічей, кілька концертів такого плану. Саме таким чином, думаю, ми будемо трішки вже виходити із ситуації, яка склалась в останні кілька місяців.

Автор: Наталя Мендюк