Іван Марчук – народний художник України, лауреат Національної премії України імені Шевченка (1997), почесний громадянин Києва і Тернополя, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. Входить до списку 100 геніїв сучасності (за версією The Daily Telegraph).
Народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка Лановецького району Тернопільської області у родині відомого ткача. У 1951-1956 навчався у Львівському училищі декоративно-прикладного мистецтва імені Івана Труша. У 1959-1965 – у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва. У 1965 році митець переїхав до Києва. У 1979 році пройшла перша офіційна персональна виставка у Москві. 1989-2001 – період еміграції (Австралія, Канада, США). 2006 – Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Марчука до лав "Золотої гільдії" та обрала почесним членом наукової ради. 2013 – 2018 – великий виставковий тур у Європі, Азії, Африці. 2016 – виставка "Генотип вольності" відбулася у Європарламенті.
Іван Марчук ділить свою творчість на 20 творчих циклів: "Голос моєї Душі", "Пейзаж", "Портрет", "Цвітіння", "Шевченкіана", "Кольорові прелюдії", "Нові експресії", "Натюрморт", "Біла Планета І", "Біла Планета ІІ", "Виходять мрії з берегів", "Погляд у Безмежність".
Доробок митця – близько 5000 творів, понад 150 монографічних та 50 колективних виставок.